Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п'ятницю або в суботу у домі молодої (у східних районах), у родичів (на Поділлі чи на Волині) або ж в обох молодих. Нерідко у цьому ритуалі брали участь родичі з обох боків, символізуючи поріднення сімей. Спільність дій під час випікання короваю мала символізувати єдність майбутньої сім'ї. Для цього коровайниць зав'язували рушником і вони мусили все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки. Існувало повір'я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий — розлучення, а покручений — злу долю. 



Коровай завжди був окрасою весільного столу.