Григорій Савич Сковорода — видатний український і європейський філософ, відомий діяч науки. 

Сковорода вчився в Києві, Відні, Офені. Філософ повернувся на батьківщину зі значним багажем знань. Сковорода добре знав німецьку, латинську, грецьку мови й читав в оригіналі твори давніх та сучасних наукових авторів. Але найбільше Григорій Савич цінував Святе письмо, яке завжди перечитував. 

Сковорода був щирою й простою людиною, справжнім християнином. Немало часу він проводив у бесідах із селянами, а тим, хто потребував допомоги, завжди давав добру пораду. Людям, які зазнали лиха чи горя, Григорій Сковорода віддавав останнє, що мав, ніколи не шкодуючи про надану поміч. І друзів великий філософ вибирав не за майновими або соціальними ознаками, а за душею та серцем, щирим і добрим. Сковорода був напрочуд невибагливим до їжі та одягу. Він зазвичай піднімався вранці, на сході сонця, і мандрував пішки, вітаючи пробудження від сну всього живого. 

Як справжній філософ Григорій Савич зрозумів, що життя на одному місці не є його долею, і зробився мандрівним учителем. Але вчив Сковорода не риториці й арифметиці, а філософії по-справжньому щасливого життя. Полум'я своєї великої душі Григорій Савич віддавав людям. Не мав філософ грошей і оселі, зате завжди був готовий дати щиру пораду стражденним і покривдженим. А тим, хто хитрує та утискає ближнього, Григорій Савич суворо докоряв. 

Григорій Савич Сковорода — видатна постать нашої історії.