Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова — це колективна пам'ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. 

Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Олесь Гончар, а раніше — національні гомери-кобзарі, які складали думи та пісні про героїчне минуле України, про козацьку відвагу. їх твори навчають нас висловлювати свої думки та почуття, цінити красу рідного слова. 

Наше покоління теж повинне плекати рідну мову, яка дісталась нам від наших предків. Її треба вивчати та розвивати. Це найкоштовніша спадщина українського народу, запорука його самостійності та життєздатності.