Остап Вишня завжди був закоханий по справжньому в життя. «Мисливські усмішки» це гуманістичний пафос, вони навчають нас любити, берегти та обороняти все що нас оточує. В своїх оповідях автор роздумує над проблемами людина та вічність, людина та природа. Описує з любов’ю різні пейзажі, те як вони змінюються зі зміною пори року. Письменник ототожнює природу с людиною, оживляє її, надає їй людські якості. В творах природа може думати, переживати.

Через пейзажі, які змальовує у своїх творах конкретними а зримими образами, письменник по філософському підходить до осмислення вічних проблем буття ? життя та смерті, народження та угасання, кругообіг природи. Але, не зважаючи на це, оповідач людина життєрадісна, настроєна оптимістично, тому і розповіді захоплюючі, світлі, цікаві, особливо коли йдеться про різні побрехеньки, мисливські вигадки, про звірів, про природу рідного краю, красу якого неможливо пропустити.

Остап Вишня називає все лагідно, ніжно, не лисиця, а лисичка, не білка, а білочка. Вживаючи такі пестливо-ласкаві суфікси автор висловлює свою безмежну любов до всього живого. Також письменники як до людей звертається і до птахів та звірів. Вони є такими ж активними героями як і мисливці, то мудрі, то дотепні, то кмітливі, іноді пустотливі.

«Мисливські усмішки» – це свого роду поетична зооенциклопедія. Ось як автор описує перепілочку, що вона чудесна пташка, має сіреньке пір’ячко, з чорними крапочками. А яке захоплення у письменника визиває бекас! Він пише, що птах невеличкий, живе на болоті, має сіреньке пір’ячко, а на пузику біленьке.

В таких характеристиках пташки можна побачити гумористичні ноти, навіть чутно приємну усмішку автора. А для дикої кози він навіть співає гімн.

Сам герой-оповідач – це поет, у якого добре і ніжне серце. В усмішках немає закликів, щоб всі берегли природу, а навпаки, в оповідях присутній щире, доброзичливе ставлення до мисливців, змальовуються їх погляди на полювання, природу, які змушують читачів задуматися над гострими проблемами екології, а також допомагають виховати любов до рідного краю та його природи.